Історія

На території селища Райгородок в стародавні часи жили первісні люди.  Заселення краю розпочалося в кінці пізнього палеоліту ( 35 -11 тис. до н.е.). Про це свідчать залишки виробів з кременю.

В мезоліті – неоліті ( середньокам’яний і новокам’яний вік,10 – 6 тис. тому) первісні люди широко заселяють береги Сіверського Дінця і Казеного Торця.

В епоху міді – бронзи (4 – 1тис.до н. е ) населення займалося скотарством і  землеробством, різними  ремеслами.

Раннє середньоріччя представлено салтово – маяцькою культурою. У 9 – 13 століттях  на нашій території постійно хазяйнували половці,печеніги.

В XVII ст. укріпляються південні кордони держави. Заселяється правобережна Слобідська Україна.  Утворюються Слобідські козацькі полки. Слобідська Україна – це одна з частин нашого рідного краю За московського царя Олексія Михайловича з Право – і  Лівобережної України, котра була під  польським урядом, переселилася велика сила українців. Вони поосаджували багато міст,слобод, сіл і хуторів, котрі і склали Слобідську Україну або Слобідські козацькі полки: Харківський, Сумський,Ізюмський та інші.

Активно заселявся край у другій половині  XVII ст., цьому сприяв ряд чинників, серед яких особливе значення мав  військово  — політичний договір України з Росією,укладений Б. Хмельницьким у 1654 році. Тому спостерігається масове переселення із Правобережної України, Поділля і Волині на Лівобережну, переважно в межиріччя Сіверського Дінця і Дону, формується новозаселена область,що одержала назву Слобідської України.

Влітку 1684 року при гирлі річки Тор (Казений Торець) було споруджене земляне містечко з шістьма баштами. Назвали його Козацька Пристань. Тут стояла козацька варта з 20 – ти чоловік. Осадчим Семеном Бронкою були призвані сюди п’ять  черкаських сімей.  Містечко Козацька Пристань входило до складу Торської укріпленої лінії, спорудженої козаками слобідських полків і служивими людьми міст під керівництвом полковника Григорія Дінця. Перші мешканці Козацької  Пристані були вільними селянами з різних куточків України і Росії. А коли річка Донець змінила своє русло,вона затопила Козацьку Пристань. Люди  стали переселятися вище,на піщані пагорби і до крейдяних гір. В записах архівних документів Слов’яногірського монастиря значиться Пристань далі як село Хрестове, що стояло не перехресті доріг від Бахмута до Ізюма. Пізніше назва Хрестове змінилася,стали називати Городок, а за красиву природу прозвали – Райгородок.